Презентація наукової праці історика-академіка Віктора Ідзя

3 листопада 2020 року, у вдень народження Григорія Савича Сковороди, в Інституті Східної Європи(ІСЄ), та у Мерії міста Львова, відбулось обговорення наукової праці, академіка, віце-президента Академії Наук «Трипільська Цивілізація», доктора історичних наук, професора, директора ІСЄ та завідувача Кафедри українознавства, професора Римського університету Павла Апостола, Віктора Святославовча Ідзя «Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття. – Львів “Сполом”, 2020. – 78с.», яка приурочена також і до 60-ліття з Дня Народження автора праці (1960-2020рр.).

В науковому обговоренні, взяли участь вчені, завідувачі відділами, всі професори Кафедри українознавства, члени редакційної ради та редколегії наукового журналу «Українознавець» Інституту Східної Європи, гості: українські історики, філологи, державознавці, краєзнавці, журналісти, аспіранти, студенти, що внизу на фото…

Як наголосив у виступі її автор, доктор історичних наук, професор, академік Віктор Ідзьо: «Наукова праця на глибоко-науковому фактичному матеріалі проаналізувала в часописах Росії та України маловідомі, а той призабуті сторінки життя Григорія Савича Сковороди, зокрема його світобачення на проблему розвитку української філософської та державницької думки у XVIII столітті. Тому наукова праця “Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття” є унікальною джерельною базою у вивченні української історії філософії XVIII століття на прикладі творчості Г. Сковроди». Враховуючи єдність філософії та життя Григорія Сковороди, при дослідженні його біографії можна краще зрозуміти витоки його філософування та особливості сковородинської української державницької історіософії. Звичайно, Григорій Сковорода, якщо не дав світу всезагальну  українську державницьку філософську концепцію і не реалізував її як науку, то у всякому разі він дав свої поради щодо розуміння українцями “епохи Хмельницького”… І тут постає передусім така проблема, як сковородинське дисиденство щодо Російської держави в якому сучасні автори намагаються зрозуміти своєрідний супротив Григорія Сковороди російському деспотизму. Деякі науковці намагаються ствердитися що Г.Сковорода тільки через призму своєї філософської творчості зміг протиставити себе російському самодержавству та суспільству. Деякі вдаються у цьому питанні до різних можливих інтерпретацій творчості Григорія Сковороди, хоча критерій його життя один – відновлення “Гетьманщини”, української козацької державності “епохи  гетьмана України Богдана Хмельницького”… Таким чином справжній Григорій Сковорода – це, борець за історичну істину українського народу, який в умовах самодержавної Росії, що інкорпорувала Українську державу, за часів діяльності українського  філософа, мав мужність виразити проблему відновлення української державності представникам  жорстокого російського самодержавства, та своєю позицією та безвихідністю ситуації в яку потрапила його батьківщина, Україна, обрати незалежний спосіб життя, відповідно з власними філософським світобаченням  руху до української державності та шляхами її відновлення. Власне в той жорстокий час він сформував власну концепцію відновлення української козацької державності. Його ідеалізація Української козацької держави епохи гетьмана Богдана Хмельницького, як державного діяча є головним філософським насліддям, конечною філософською думкою, яку у в тих жорстоких часах і умовах російського самодержавства, він намагався передати кожному українцю. Як філософ та український патріот Григорій Сковорода робив все для утвердження в українському суспільстві української державницької філософії в якій він шукав істину у продовж усього свого життя. Він як міг підбадьорював український державницький дух, та рух, який він виражав у своїх творах”. Отже, Григороій Сковорода у своїх історіософських побудовах, висловив через призму філософського розуміння “епохи Хмельницького” проблему смисложиттєвих законів історичного буття українського народу, кожного українця зокрема. Тому концепція “україно-центризму” Григорія Сковороди виявляється насамперед цікава в наш час, тому, що мислитель розмірковує про місце кожного українця у відновленій українській козацькій державі в контексті розвитку та співжитті всіх народів Європи… Він протиставляє  Гетьмансько-козацьку Україну “Епоху Хмельницького” тогочасній  “жорстокій та свавільній Російській імперії”, яка зухвало та підступно знищила українську козацьку державність. Сковорода  конкретизує свої думки про роль “держави Хмельницького“ в Європі та Світі, розповідає про жорстокі реалії в яку потрапила Україна та український народ, говорить про жорстокий світ, який оточує ”людей”, під якими він має на увазі українців.

Отже, своєю філософською концепцією української державності та її володаря гетьмана України Богдана Хмельницького Григорій Сковорода протиставляє з філософської точки зору поневолену Україну та “українську людину” тут мається на увазі український народ деспотичній самодержавній Росії…» наголоси в у висновок презентованої праці «Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття» її автор доктор історичних наук, професор, академік-історик Віктор Ідзьо.

Дальше на презентації виступив офіційний рецензент праці доктор філології, доцент, виконуючий обов’язки професора, завідувач відділу «Санскритології» Василь Хитрук.

Передамо основні світоглядні тези його рецензії, яка буде опублікована в ХХІ числі наукового журналу «Українознавець»: «… Хочу наголосити, що наукова монографія директора Інституту Східної Європи доктора історичних наук, професора, віце-президента Академії Наук ”Трипільська Цивілізація”, академік АНВШ України, академіка МАЄ, професора Римського університету ім. Павла Апостола, лауреата премії ім. академіка І.П.Крип’якевича, лауреата Міжнародної премії ім. Данила Галицького Віктора Ідзявивчила національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття філософа Григорія Сковороди. Як наголосив у своїй рецензії вчений Василь Хитрук: «…монографія доктора історичних наук, професора, академіка АНВШ України Віктора Ідзя «Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття» в основному присвячена творчості великого сина козацької нації українців Григорія Сковороди з його головним філософським кредом: «Пізнай Себе Самого». Істинна велич Григорія Сковороди у тім, що він, на відміну від І.Величковського, однокашника по Києво-Могилянській Академії, замість печер монахства вибрав Свободу поза мурами церков, про що наголошує автор. «Раціоналізм і арістотелізм…схоластика» викладання в Академії однаково не подобались обом. І цим ці два світочі епохи Барокко сучасні нам, як і ці справедливі висновки автора монографії: «Григорію Сковороді призначено було стати першим оригінальним українським філософом. Його творчість також уплинула на багатьох видатних  українських інтелігентів, та українських філософів XIX-XX століть, зокрема на «космізм», на вчення про ноосферу українця, засновника Української Академії Наук – Вернадського та на розвиток української поезії модерну й футуризму, з-асновника українського націоналістичного вчення Д.Донцова». 

Читачу з монографії доктора наук, професора, академіка Академії Наук Вищої Шкоди України, директора Інституту Східної Європи Віктора Ідзя «Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття» напевне буде цікаво дізнатися багато нового в нюансуванні образу «Старчика» Сковороди і навіть те, що англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626), досліджуючи античчину і Платона, першим помітив «початок» «нової філософії», котра напріч відкинула «Мікрокосмос Людини» старої арійської філософії премудрости «Сімох Мудреців», залишивши тільки «Макрокосмос» «філософії-фізики», те, що можна тільки «побачити й помацати», проти чого так пристрасно виступав сам Г.Сковорода. 

Суть цієї «філософської» парадигми привела майбутніх європейських філософів епохи Барокко, Ренесансу і Просвітництва у глухий кут голої софістики, вібраційно тотожної «грецькому Хаосу».

Ця «Нова філософія» стала сіячкою майбутнього реального хаосу в умах європейських мислителів не на одне століття, а на цілих два з половиною тисячоліття! Не звідси черпав натхнення наш геніальний земляк-мислитель. Джерелом Сили творчости і любомудрої Свободи геніального сина українського народу Григорія Сковороди був не неоплатонізм християнського богослов`я того часу, а засипані часом перлини мудрости Прародителя слав`ян Лава і Вселенського Учителя Сократа, як і «Сімох Мудреців» античности, серед яких були наші земляки, як Анахарсівс Сколотський (гр. Скіфський), Тгалес Милесівс, улюблений ант-венет – учень Сократа Антисвен (гр.. Антисфен) та ін. – плеяда фундаторів аріанства, котре пізніше переросло ув аріянське християнство аріянського.

Отже, у монографії доктора наук, професора, академіка АНВШ України, директора Інституту Східної Європи Віктора Ідзя «Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття» Григорій Сковорода постає продовжувачем власне української, слов`янської в своїй основі, державницької любомудрости Серця і Природи, живим втіленням аріянського християнства, про що прагнуть відмовчуватись більшість сковородинознавців. Він вперше в європейській філософській думці повертає Європі і світу відкинуте понад 2000 літ тому Платоном та Арістотелем вчення про Мікрокосмос людини. Від поєднання Макрокосмосу Всесвіту з Мікрокосмосом людини у Філософії Європи і світу відновилась Гармонія Буття. У серцях мільярдів людей з`явилась нова надія на вищу свідомість і призначення Боголюдини, а в мислителів і мудреців виросли крила…». Слід наголосити, що презентація монографії віце-президента Академії Наук «Трипільська Цивілізація», академіка Міжнародної Академії Наук Євразії, доктора історичних наук, професора, директора ІСЄ, завідувача Кафедри українознавства Віктора Ідзя «Григорій Сковорода – національний симвї ол української філософської та державницької думки XVIII століття» раніше також відбулася в Угорщині в Будапештському університеті 9 жовтня 2018 року…

Під час обговорення, як бачимо на фото, директор Інституту Східної Європи академік Віктор Ідзьо також демонстрував нові перевидання своїх наукових монографій, зокрема «Українська держава в ІХ-ХIV століттях» та Галицьке Королівство – найвище державне сходження Карпато-Дністровської цивілізації», які скоро буде презентувати в Мерії і які користуються у шанувальників його творчості  і потребують терміново перевидання…».

Як наголосив на презентації доктор наук з державного управління, професор Кафедри європейської інтеграції Інституту державного управління Національної Академії державного управління при президенті України, професор відділу «Міжнародної громадянської співпраці»  Інституту Східної Європи Василь Пасічник : «Наукова праця директора Інституту Східної Європи, завідувача Кафедрою українознавства, доктора історичних наук, професора, академіка Академії Наук Вищої Школи України, першого віце – президента Міжнародної асоціації “Україна і світове україноство” Віктора Ідзя“Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття” присвячена українському філософу  Григорію  Сковороді  як  національному символу української філософської та державницької думки XVIII століття. Наукова праця на глибоко-науковому фактичному матеріалі, які автор проаналізував в часописах Росії та України відтворює маловідомі, а той призабуті сторінки життя Григорія Савича Сковороди, зокрема його світобачення на проблему розвитку української філософської та державницької думки в XVIII столітті. Окрім історико-філософського, літературного та культурного аспектів проаналізованих в праці: “Григорій Савович Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття автор звертає увагу на джерела з архіву РДБ та РАН міста Москви та Саннкт-Петербурга, які мають величезні надбання рукописів та творів Г.С.Сковороди.

Слід наголосити, що наукова і громадська думка ХІХ-ХХ століть особливо приділяла увагу філософській та літературі й творчості Григорія Сковороди, який у XVIII cтолітті зробив великий вклад у розвиток української філософії, літератури, громадської та державницької думки. Зібраний вченим – істориком-академіком Віктором Ідзьо історико-філософський матеріал у повні у праці “Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття” з’ясовує досліджену вченим державницьку ідею Г.Сковороди.

Слід у висновок наголосити, що наукова праця “Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття” є унікальною джерельною базою у вивченні української державницької історії філософії XVIII століття на прикладі творчості визначного представника – українського філософа Г.Сковороди», наголосив у висновок доктор наук з державного управління, професор Кафедри європейської інтеграції Інституту державного управління Національної Академії державного управління при президенті України, професор відділу «Міжнародної громадянської співпраці» Інституту Східної Європи Василь Пасічник.

З монографією вченого Віктора Ідзя “Григорій Сковорода – національний символ української філософської та державницької думки XVIII століття” можна познайомитися у Львівські національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника, на сайті Інституту Східної Європи – www.easterneurope.nethouse.ua та у мережі ФСБУК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *