Інформаційні технології аналізу та розпізнавання підписів та письма

Постановка проблеми. Першокласники вчаться писати, і флегматики сидять спокійно, виводять палички, гачечки, і в них це виходить. У холериків кружечки різних діаметрів розкидані по всьому аркуші паперу, гачечки не виходять. Вони довго не можуть сидіти, а почерк танцює. У спокійної врівноваженої людини почерк рівний, літери приблизно однакового розміру. Якщо ж почерк танцює, це свідчить про те, що особистість або має багато захоплень, або неврівноважена. У неконфліктних людей, які уникають напруження, не люблять сваритися, в почерку переважають дугові та петлеві елементи, тобто гострих кутів немає, або їх дуже мало. Особливості характеру, тип темпераменту, схильності та навіть, в окремих випадках, професію людини, можна визначити за тим, як вона пише. Якщо людина викладає в перших-третіх класах, то почерк в неї, як в учня початкової школи — однакові великі прописні літери. Головне –правильно тлумачити. За почерком можна дізнатися, обманює людина чи говорить щиро, відповідальна чи схильна до авантюр, здатна довести почату справу до кінця чи швидко втрачає до неї інтерес. Кожен гачечок, нахил і навіть відстань між літерами мають своє значення і відображають внутрішню суть людини та її здібності.

Рукопис розказує про людину багато. Графологія–це тісно пов’язана з психологією галузь знань, що стверджує про чіткий зв’язок між почерком та особистістю людини. Різні характеристики почерку вона використовуються для того, щоб дізнатись про певні індивідуальні якості людини. Почерк безпосередньо пов’язаний з усією сутністю людини, з умовами її життя, роботи, з її нервовою системою, тому наша манера писати носить на собі відображення індивідуальності. Графологія прийнята академічною спільнотою і державою, вивчається в рамках вищої освіти. В 1986 році – створено Угорське Товариство Вивчення Почерку. З 1994 року графологія офіційно визнана як професія, яка вимагає освіти. Курси проводяться в Інституті Графології, Університеті і декількох акредитованих коледжах, в яких навчають HR-менеджменту. Альфред Біне, валідизивував здатність графології діагностувати інтелект. Амос Дрори, дослідник з Університету Бен-Гуріон, Ізраїль, довів, що графологія здатна прогнозувати успіх у роботі. Психолог Міхаль Дорон у своїй науковій роботі довела валідність визначення емоційного інтелекту EQ з допомогою графології, в порівнянні з іншими психологічними тестами. Ревіталь Кінен магістр психології у своїй науковій роботі довела на почерках підлітків та їх батьків валідність графологічних синдромів таких якостей, як самоконтроль, бачення перспективи і інших. Графологія була науково доведена багатьма дослідниками. Юнг пояснював різні зміни в почерку. Переваги графологічного методу тестування – тестування захищене від можливої підготовки до нього з боку особи яка буде протестована;не втрачає своєї ефективності при наступних його застосуваннях до тієї ж самої особи;виявляє характеристики особистості що знаходяться на рівна підсвідомості та визначають вчинки людини;максимальна об’єктивність – захист від вольової суб’єктивності або свідомого впливу обох сторін;висока достовірність – до цього не можливо підготуватись.Не потрібен безпосередній контакт з особою яка перевіряється. Достатньо мати лише зразки рукописного тексту, виконаного цією особою.

Галузі застосування графології

  • Профорієнтація
  • Діагностика проблем у взаємовідносинах, перевірка сумісності
  • Визначення благонадійності та особистих якостей, тощо.

 Пізнання істинної сутності людей, які нас оточують, представляє собою одну із людських потреб. Якщо фізіогноміка допомагає вивчити людину за ознаками її зовнішності, то побачити взаємозв’язок між почерком та характером людини допомагає  графологія. У процесі досить часто виникає потреба у з’ясуванні психологічних та загальнофізичних особливостей особи. Такі дані допомагають оцінити мотиви, здатність особи сприймати обставини, що мають значення, характер і значення дій, отримати інформацію, яка давала би змогу визначити тактику дій. Однак графологія не має єдиної теоретичної бази і єдиної методики дослідження, що вимагає уваги до неї з боку науковців та працівників.

Аналіз дослідження даної проблеми. Твердження про залежність почерку від характеру людини залишається дискусійним у колах вчених, однак викликає зацікавленість у країнах Європи, Сходу та Америки. Значний внесок у становлення графології як науки зробили західні вчені Д. Ентоні, І. Гольдберг, Ф. Клейн, І. Маркус, К. Роман, У. Сонеманн. Заслуговують уваги присвячені цим питанням і праці науковців та вчених В.М. Барабашиної, Т.В. Варфоломеєвої, О.Л. Ісаєвої, В.Й. Кравченка, В.К. Лисиченка, Ю.Н. Погибка, Л.В. Сидельникової, Т.Х. Хусківадзе та інших. Однак загалом у науці питання графології залишаються малодослідженими.

Все про почеркознавчу експертизу - vse_pro_pocherkoznavchu_ekspertizu_5c94bbccc5bc1.jpg

Письмовий документ –джерело значущої інформації. Почеркознавча експертиза є одним з найбільш поширених видів. Існують стабільні графічні особливості, які виділяють написання імені, прізвиська в документах. Людина ставить ручку, але ще не підписується, а думає. Проте чорнило вже проступає на папір і залишає слід. Це свідчить про невпевненість. Невпевнені люди починають писати не відразу. І навпаки – у впевнених людей різкий початок літер. Кінець підпису говорить про те, що людина, як правило, або не доводить до кінця розпочату справу, або не вірить у її успішний результат. Разом із тим схильність до порядку, планування. Про це свідчить наявність крапки. У закінченнях підписів простежуються розчерки у вигляді або простих дугових частин, або петель, або структурно складних систем елементів. Ці підписи орієнтовані на західноєвропейські зразки. Підпис швидше можне говорити не так про власне підпис, як про власноручний запис, що засвідчує особу. З’являються підписи, які є скороченими варіантами прізвищ. Складаються з трьох-чотирьох букв прізвища і коротких, І хоча абсолютно однакових підписів не буває, у них все-таки можна знайти спільні риси, які об’єднують їх з автоґрафами інших людей. А вони, ці риси, і дозволяють створювати психологічні портрети.

Метою статті дослідження можливості використання графології.

Виклад основного матеріалу. Родоначальником графології вважають аббата Жан-Іпполіта Мішона, який у своїй книзі «Система графології» (1872 р.) вперше використав термін «графологія» та систематизував дані у цій галузі знань. Завдяки Мішону було створено декілька графологічних товариств і виникла ціла школа, а згодом почали виходити друком статті в журналах, присвячені графології. Продовжувачем його справи у Франції став Андріан Варінард (кінець Х1Х ст.), відомою на Заході графологія стала і завдяки знаному психіатру Ч. Ломброзо. Таємницями почерку цікавилися у свій час ще Нерон та Конфуцій. Конфуцій, наприклад, відзначав, що почерк може достовірно вказати, чи походить він від добродушної людини чи вульгарної. Одну з перших графологічних експертиз провів Светоній, який описав особливості почерку свого сучасника – імператора Августа. Піком зацікавленості графологією вважаються 20-ті роки минулого століття, а в наш час вона набула широкого визнання у всьому світі. У багатьох країнах аналіз почерку є одним із основних засобів психодіагностики особистості. Графологічне тестування уже давно використовується у країнах Європи, Ізраїлі та США. У Франції, Великобританії, Ізраїлі при прийнятті на роботу обов’язково проводиться графологічна експертиза біографії потенційних кандидатів. У США використовується графологічна експертиза анкет претендента за 238 ознаками. Графологічну експертизу використовують також в армії. В Ізраїлі в обов’язковому порядку графологічній експертизі піддаються держслужбовці. Широке застосування знайшла графологія і в космічній медицині. Цікаві наукові експерименти проводяться стосовно виявлення захворювань і здоров’я, які можна виявити за результатами вивчення почерку. Такі тести проводяться професійними графологами у співпраці з лікарями та психіатрами.Правила успішного тлумачення підписів: аналіз найкраще починати практику з підписів добре знайомих людей— попередні дані про них слугуватимуть своєрідною підказкою; спочатку слід аналізувати підпис за кожним фактором окремо, а потім, зіставляючи отримані дані, робити висновок; вміло застосовувати метод логічних ланцюжків : якщо за підписом точно визначена якась характеристика, а вона завжди пов’язана з іншою, яка прямо не виводиться з підпису, то сміливо можна назвати і другу характеристику; тренуватися можна постійно з  простих за конфігурацією розчерків.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b5/Taras_Shevchenko%E2%80%99s_signature.gif
ЯК ЗАХИСТИТИ ПІДПИС ВІД ПІДРОБКИ – Наукова Графологія
Подписи знаменитых людей (Шойгу)" — card of the user Денис Б. in ...
ЗАМОВИТИ ВЛАСНИЙ АВТОГРАФ, дизайн автографа, розробка власного ...
Широкая красивая роспись» — карточка пользователя Tania M. в ...
Загальні правила засвідчення справжності підпису на документах ...

Створення підпису

1 крок:

http://www.pidpys.narod.ru/001.gif http://www.pidpys.narod.ru/00101.gif2 крок: http://www.pidpys.narod.ru/002.gif3 крок: http://www.pidpys.narod.ru/003.gif4 крок:  І

Характер людини по підпису

Основні моменти, на які потрібно звернути увагу, коли хочемо зрозуміти характер людини по її підпису.

https://ukr.media/static/ba/aimg/3/8/9/389274_1.jpg

Кожний підпис унікальний. Людина підбирає його під себе, розглядаючи різні варіанти написання. Відповідно, по тому, який автограф у підсумку вийде, можна судити про характер людини.Основні моменти, на які потрібно звернути увагу, коли хочемо зрозуміти характер людини по її підпису.Розмір підпису говорить про характер людини. Розмашистий підпис говорить про людину, яка при прийнятті рішення повинна гарненько подумати, все зважити, проаналізувати кожен момент. Мислення глобальне і витрачається багато сил на остаточний вердикт.Ємний підпис говорить про те, що людина мислить поверхово. Вникати в подробиці вона не буде. Все конкретно і коротко, не любить витрачати часу.

Характер людини та довжина підпису. Довгий підпис видає зануду, такі люди постійно копаються в деталях, довго думають і вникають.Короткий підпис розкриває людину, яка швидко приймає рішення. Володар короткого підпису моментально приймає рішення, не вникаючи в суть.

Елементи прикраси як характер людини. Багато використовують різні, петлі, завитки для прикраси підпису.Елементи, схожі на петлі, вкажуть про акуратність і обережність людини.Коло, яке присутнє в підписі розповість про те, що людина зациклена на своїх проблемах.Інші прикраси вказують на творчу і нестандартну натуру.Форма літер у характері людини Букви округлої форми розкажуть, що людина має товариський характер. Вона відкрита для людей і має легкий характер. Якщо ж незграбні літери, то перед вами особа-колючка. Такі люди часто дратівливі і можуть легко образити співрозмовника.Відстань між літерами розповість наскільки людина марнотратна і не ощадлива. Відповідно, чим більша відстань, тим більше людина схильна до витрат. Нахил літер це теж характер людини. Нахил вправо говорить про спокійну вдачу людини, вона адекватно реагує на навколишній світ, не схильна до конфліктів. Нахил вліво розповість про примхливих людей, які люблять свободу. Письмо є засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей. Розрізняють смисловий і графічний бік письма. Смисловий бік письма знаходить свій вияв у мовних засобах і відбиває письмову мову того, хто пише. Графічний бік письма виражається у вигляді письмових знаків і сполучень їх – почерку. Почерк- манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових навичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними властивостями почерку є його індивідуальність – виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються і відносна сталість -основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду.Упродовж всього життя людини почерк зазнає певних змін, він розвивається, вдосконалюється. Найбільшу стабільність має сформований почерк, який частіше за все є наявним у особи 25-річного віку. Варіант ознак почерку не може вважатися перешкодою щодо ідентифікації.Почерк людини пов’язаний з її умовно-рефлекторними діями та діяльністю великих півкуль головного мозку. Навчання письму, неодноразові повтори написання одних і тих самих літер, цифр, знаків призводять до вироблення графічних навичок. Властивості почерку індивідуальність та відносна сталість пов’язані з динамічним стереотипом. Графічний навик охоплює три головні групи навичок: технічні навички – спосіб техніки письма ; безпосередньо графічні навички – зображувати літери та цифри, об’єднувати їх в слова; орфографічні навички – вміння відображати їх письмовими знаками.

Що береться до уваги графологом

1. Розмір підпису: а) великий — глобальне системне мислення; б) компактний — конкретне мислення.

2. Довжина підпису: а) довга — здатність глибоко вникати в суть проблем; посидючість, зайва прискіпливість і занудство; б) коротка — здатність швидко схоплювати суть подій. Нездатність до монотонної роботи.

3. Тип підпису: а) округлий — м’якість, доброта, врівноваженість; б) незграбний — нетерпимість, дратівливість, різкість, незалежність, честолюбство, впертість.

4. Відстань між буквами: а) значна — щедрість, марнотратство; б) «щільний» підпис — економність, скупість (особливо, якщо букви дрібні).

5. Присутність в підписі різних елементів: а) коло — зацикленість на проблемах та ідеях; б) петельки — обережність, впертість; в) малюнки — творче мислення; г) комбінування елементів — прагнення оптимізувати свою діяльність.

6. Нахил підпису: а) вліво — примхливість, яскраво виражений індивідуалізм; б) вправо — збалансованість характеру, здатність до розуміння; в) прямий нахил — стриманість, прямолінійність, розум; г) різнотипний нахил — скритність, нещирість; д) «лежачі» букви — наявність серйозних психологічних проблем.

7. Напрямок завершального штриха: а) вгору — оптимізм; б) вниз — схильність до песимізму; в) прямо — збалансований характер;

8. Довжина «хвоста» підпису. Чим довший «хвіст», тим більше людина нетерпима до чужої думки. Це також ознака обачності й обережності. Чим «хвіст» коротший, тим людина безпечніша.

9. Підкреслення підпису: а) знизу — самолюбство, уразливість, залежність від думки оточуючих; б) зверху — гордість, марнославство; в) перекреслений підпис — самокритичність, невдоволення собою, сумнів.

10. Ознаки симетрії: а) симетричний — надійність; б) асиметричний — нестійкий характер, перепади настрою. в) стрибкоподібний — емоційність, неврівноваженість

11. Складність і простота: а) простий — людина живе за принципом «немає проблем»; б) «навантажений» — часто схильний «робити з мухи слона»; в) оригінальний — великий творчий потенціал.

12. Чіткість – Чим більш зрозумілий підпис, тим більше відкрита особа.

13. Натиск: а) надмірний — агресивність; б) слабкий — скритність; в) сильний — впевненість.

 Графологи вважають інформативною літеру «р». Саме її, починаючи досліджувати почерк, вивчають у першу чергу. Адже з написанням цієї літери можна дізнатися, зокрема, чи людина активна, бойова, замкнута, чи відкрита, смілива чи боягузлива. Якщо літера написана відповідно до пропису, то це людина безініціативна, буде робити те, що їй скажуть. Якщо вертикальний штрих літери короткий, не дописаний, то людина чогось боїться. Якщо навпаки довга, то людина має завищену самооцінку. А якщо поглянути на наступний елемент – гачок, схожий на літеру «г», то він теж доволі інформативний. Якщо цей елемент закручений, то це люди замкнуті. Якщо елемент написаний відповідно до пропису, то це хороші виконавці, підлеглі. Якщо між першим елементом справа утворюється гострий кут, то це, бійці. Люди, які пишуть без нахилу – можуть піддаватись сторонньому впливу. Якщо стрічка хвиляста, то така особистість легко адаптується, пристосовується до складних обставин. Лівий нахил – вперті люди, опозиціонери, інколи егоїсти. Якщо нахил вправо, близький до пропису, то людина старанна, хороший виконавець. На це впливають різні фактори. Зокрема, як працює нервова система, який психотип. Ще на варіативність почерку впливає старіння організму, тобто м’язи вже не здатні працювати на попередньому рівні, деякі хвороби, травми. А також може даватися в знаки рівень освіти та умови, за яких людина писала. Щоб наш почерк не деградував потрібно постійно вправлятись у письмі. Окрім того, письмо є найкращою антистресовою терапією, існує так звана графотерапія. Пишучи «від руки», ми письмовим приладом – ручкою чи олівцем, подразнюємо нервові закінчення на кінчиках пальців. Це позитивно впливає на роботу нашого мозку. Також письмо розвиває дрібну моторику, що теж дає можливість мохку краще функціонувати.

Почерк Тараса Григоровича Шевченкапочерк, який сформувався під час освоєння грамоти і видозмінювався в різні періоди життя. Інформаційні технології аналізу та розпізнавання підписів та письмаДослідження довели, що почерк може вказати на особливості характеру, емоційний та фізичний стан людини.

Сторінка автографа поеми Тараса Шевченка Мар’яна-черниця

Особливості почерку Шевченка

Був проаналізований почерк Тараса Шевченка, який показав, що: «Він простий, не ускладнений прикрасами, чіткий, розмір букв переважно середній, нахил правий. Почерк Шевченка певною мірою увібрав у себе риси українського скоропису кінця 18-1-ї половини 19 століття. Особливо характерними щодо цього є букви „я“, накреслення якої виходить з колишнього („а“ з графічним позначенням йотації), і „т“, що інколи пишеться в поєднанні з „ь“ у вигляді вертикальної риски з горизонтальним хвостиком, повернутим ліворуч. Таке „т“ вживалось ще в давньому українському півуставі». Аналіз графологів показав, що «в різні періоди життя почерк Шевченка був різним: коли він був різким і хотів привернути увагу, почерк його був таким самим — широким, демонстративним, коли був у засланні, почерк змінився — став дрібним, літери зменшилися і стали „піджатими“».Особливо в текстах, написаних після заслання відстані між окремими буквами слова такі великі, що дорівнюють відстані між словами.

«Справа в тому, що його почерк, особливо літера „у“, вказував на те, що жодного разу у Тараса Григоровича не виникало глибоких почуттів до жінки. Так, у нього були жінки, але це було, швидше за все, задоволення для спілкування та розваг». Історики підтвердили цей висновок.Шрифт, який відтворює почерк Тараса Шевченка. У переддень святкування 200-річчя з дня народження Шевченка дизайнери і програмісти створили шрифт «Kobzar KS», тотожній почерку Шевченка.Для створення нового шрифту, розробники використали рукопис твору Шевченка, який знаходиться на зберіганні в Інституті літератури ім. Шевченка НАН України.Шрифт дозволяє друкувати тексти з використанням латинських і кириличних літер, пунктуаційних та математичних знаків, є можливість літери представляти в різній формі, інтегровано також лігатури та орнаменти. Шрифт розповсюджується безкоштовно.

Цікавим є почерк науковців. Адже якщо подивитися, як пишуть особистості, які займаються наукою, то можна подумати, що це неосвічені люди. Їх почерк дуже нерозбірливий. Інколи мені траплялися недописані слова, а деякі взагалі були відсутні. Це пояснюється тим, що такі люди звертають увагу на те, що вони пишуть, і абсолютно не дивляться, як саме вони це роблять. Встановлено, що чим вищий інтелект, тим менш красивий і читабельний почерк. А почерк медиків – це окрема тема. Багато лікарів в історіях хвороб пишуть так, що ніхто не може зрозуміти, а в житті – почерк цілком розбірливий. Також цікавим є письмо емоційних людей. У них нижні частини літери «у, п, р» занадто роздуті, ніби бочечки. Такі особи в житті більше керуються емоціям, аніж здоровим глуздом. Проте з часом почерк може змінюватися.Почерк – це не просто набір літер, це жива, чітко структурована система, яка дозволяє не лише зафіксувати, і передати інформацію, її зміст, а й розповісти багато цікавого про виконавця рукопису. Написання літер, їх з’єднання, нахил, нажим, розташування слів у рядках і самі рядки – все це має значення, все важливе. Адже за почерком можна дізнатися, у якому положенні людина писала – сидячи чи стоячи, в якому стані перебувала, робила це з власної волі чи з примусу. Взагалі, почерк людини може розповісти багато цікавого про неї. Зокрема, про особливості її характеру, в окремих випадках вказати на її професію і на схильності до певного виду діяльності. Коли формується почерк, у ньому частково відображається темпарамент. у людини може бути нервовий розлад, або вона різка за характером. Якщо гострі елементи направлені вверх, то людина, як правило, свою агресію виливає назовні, ніби захищається шляхом нападу. Якщо ж кути йдуть вниз, то власники такого почерку все тримають у собі, вони хвилюються, не показують свого збудження, але дуже важко це переживають. Проте почерк потрібно досліджувати комплексно, зважаючи на всі його ознаки, адже тлумачення певних його елементів та літер дає лише загальну характеристику, яка може підійти багатьом. за почерком можна сказати, емоційна людина чи стримана, ускладнює щось у житті чи спрощує, відкрита чи замкнута. Якщо ви підкреслюєте свій підпис, то таким чином намагаєтеся додати собі ваги, або вказуєте наскільки ви відповідальні, чи є контроль. Людина, що підписується повними ініціалами, як правило, відкрита, впевнена в собі, знає, чого хоче від життя, і нічого не приховує, крім того, такі люди завжди доводять розпочату справу до кінця. Якщо в підписі багато кутастих елементів, які не характерні для вашого почерку, то це означає, що ви чимось незадоволені.Якщо ж літери стрибають по папері – це свідчить про нестабільність. Рішучі люди мають чіткий підпис. Якщо людина намагається втиснути якнайбільше в одному рядку, то вона або обмежена в ресурсі -їй бракує паперу, або скупа. Чим дрібніший почерк і чим вужчі проміжки між стрічками, тим автор скупіший ? Це лише окремі ознаки почерку. Щоб зробити хоча б попередній аналіз, потрібно бачити сам почерк, оцінити його інформативність і ступінь прояву ознак. Можна визначити схильності та професію людини за почерком, в окремих випадках це можливо. Наприклад, у бібліотекарів дуже характерне написання літери «а». Для людей, які навчалися у технічних ВНЗ, характерний друкований стиль літер. Але це також притаманно для тих хто, схильний до диктаторства. У гуманітаріїв – більше плавних рухів. Люди з низьким інтелектом тиснуть на ручку, іноді навіть проривають папір. Такі ж ознаки, в окремиз випадках, можуть проявлятись у спортсменів, які займаються важкою атлетикою, робітників, що зайняті важкою фізичною працею. Ті ж, що виписують кожну літерку, прикрашають їх додатковими елементами, домальовують якісь закарлючки – люди творчі, але інколи це може свідчити про схильність до шизофренії. До речі, такі люди й у підписах дописують додаткові розчерки, петельки. Особистості, котрі з запалом починають проекти, але залишають їх напівдорозі, скорочують підписи до мінімуму. Часто рядки при письмі повзуть вгору або вниз. Я б особисто віддав перевагу тій людині, чиї рядки піднімаються. Це свідчить, що вона легка на підйом і обов’язково доведе задумане до завершення. розбіжності між чоловічим і жіночим почерками все ж є. Жінки пишуть більш м’яко, їх літери дещо округлі. Чоловічі ж, навпаки, більш жорсткі, в них більше кутастостей. Взагалі, у графології прийнято поділяти почерки за типами: по-жіночому типу та по-чоловічому. Адже у письмі проявляється внутрішній світ людини. Якщо у жінки переважає чоловіче начало, то й почерк буде по-чоловічому типу, і навпаки. Якщо проводять дослідження, то висновок роблять у ймовірній формі.

Сучасна графологія базується на теорії. Відомий психографолог Й. Моргенштерн висловив думку, що в почерку людини, як і в дзеркалі, відображаються психологічні та фізичні особливості людини,вид її діяльності, вік, ріст, і навіть колір волосся. Він дослідив біля 70 тис. зразків почерку відомих політиків, знаменитих полководців, учених, убивць, маніяків, психічно хворих. До нього за допомогою зверталися криміналісти, історики, психологи. У свій час відомий французький вчений-антрополог Д. Тарт сказав: «Для чого мені фотографія людини, для мене більш важливим є клаптик списаного паперу, так як у ньому відображаються радість, смуток, злоба, настрій душі і тому подібне». Перш за все графологія вивчає зв’язок почерку із характером. Завдяки графологічному аналізу почерку можна визначити розумові здібності, силу волі, самооцінку, емоційність людини. Аналіз почерку дозволяє провести фактично повну психодіагностику особистості, включаючи і ту інформацію, яку особа скриває або навіть не усвідомлює, а також оцінити фізичний та психічний стан людини, визначити, чи вона чесна, надійна, чи навпаки при певних життєвих обставинах може зрадити. Моральні цінності, стиль життя, звички, манери поведінки та багато іншого – про все це можна взнати з допомогою графології, адже почерки людей є такими ж індивідуальними, як і відбитки пальців рук. Звичайно, почерк змінюється на протязі життя людини разом із змінами характеру. Але, не зважаючи на ці зміни, у ньому залишаються загальні закономірності, завдяки яким, володіючи навіть азами графології, можна зробити висновок про характер тієї чи іншої людини, так як почерк характеризується цілим набором ознак, які дозволяють виділити її серед інших. Манера виконання знаків у кожної людини індивідуальна і не повторюється, основні ознаки почерку залишаються незмінними, незважаючи на внутрішні чи зовнішні зміни у характері людини. До переліку цих даних входять: розмірні характеристики почерку (висота, ширина, протяжність рухів при виконанні письмових знаків); форма рухів при виконанні письмових знаків; натиск, з яким виконані знаки, та темп письма; нахил знаків; напрям лінії письма (розміщення рядка); величина інтервалів між знаками, словами та рядками у тексті; використання для написання тексту нелінованих аркушів паперу (при відібранні зразків почерку); аналіз виконання окремих письмових знаків; ступінь зв’язаності при написанні слів. Детальне вивчення почерку за вищезазначеними напрямками експертом-графологом дозволяє йому представити психологічну характеристику особи, почерк якої досліджувався. Результати сучасних досліджень підтверджують наявний взаємозв’язок почерку з деякими психічними особливостями людини. Наприклад, фахівці в галузі почеркознавства Ю.Н. Погибко, Л.В. Сидельникова. Т.Х. Хусківадзе висунули гіпотезу про наявність кореляції між ознаками почерку особи і якостями її темпераменту. Проведені ними дослідження свідчать про можливість визначити в деяких випадках темперамент особи, яка виконала рукописний текст. Особливо корисною буде така інформація при розслідуванні. Знаючи про можливості, вона може стати у пригоді. Доцільним використовувати можливості графології.

Висновки. Графологія—- вчення, що стверджує про чіткий зв’язок між почерком та особистістю людини. Різні характеристики почерку вона використовує для того, щоб дізнатись про певні індивідуальні якості людини. Прихильники вказують на правильність графологічних досліджень. Такі дані допомагають оцінити, здатність особи правильно сприймати обставини, що мають значення, характер і значення, отримати інформацію, яка давала би змогу визначити проведення дій. Таким джерелом інформації може бути почерк, який виступає одним із найбільш повних джерел інформації про риси характеру тієї чи іншої особистості. Існує також графотерапія— яка за допомогою зміни почерку, може змінити характер людини. Аналіз почерку допомагає компаніям витрачати менше часу на з’ясування компетенції кандидатів. Навички і інтереси особистості визначають професійну спрямованість. Графологія може передбачити, як людина буде реагувати на переговорах. Оцінюється взаємозв’язок властивостей особистості в команді і партнерство.Графологія може прогнозувати потенційну нечесність.Графологічний аналіз дозволяє виявити підробку листа.Аналіз почерку історичних особистостей допомагає зрозуміти чому вони вели себе так, а не інакше.

Література: 1. Соломевич В. И. Почерк и характер / В. И. Соломевич, В. И. Уласевич. – Минск : Харвест, 2009. – 640 с. 2. Варцаба В. М. Розслідування злочинів організованих злочинних груп: проблеми тактики та психології : наук.-практ. посібник / В. М.Варцаба. – Ужгород : Карпати, 2005. – 248 с. 3. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / В. Е. Коновалова. – Харьков : Консум, 1999. – 157 с. 4. Гора І. В. Криміналістика. Криміналістична техніка : навч. посібник / І. В. Гора, В. А. Колесник. – К. : Алерта, 2005. – 320 с. 5. Біленчук П. Д. Аудіовізуальна психофізіологічна діагностика людини: історія, теорія, практика : монографія / за ред. П. Д. Біленчука. – К., 2013. – 419 с. 6. Кравченко В. И. Графология: характер по почерку : учеб.- метод. пособие / В. И. Кравченко. – СПб : ГУ аэрокосм. приборостр., 2006. – 92 с. 7. Исаева Е. Л. Практическая графология. Как узнать характер по почерку / Е. Л. Исаева. – М. : Ринал Классик, 2010. – 256 с.

Тарчинець Василь Федорович  ректор «Міжнародної академії літератури і журналістики»

Огірко Ігор Васильович професор МАЛіЖ доктор фізико-математичних наук, Українська академія друкарства, завідувач кафедри інформаційних мультимедійних технологій

Рецензент: В. М. Юзевич, доктор фізико-математичних наук, професор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *